960-hann
Підтримати

Володимир та Дмитро

Дмитро, батько Володимира і Дмитра, став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Тато рідко виходив на зв’язок, тому хлопці постійно тримали телефони поруч, боячись пропустити його дзвінок чи повідомлення.

22 червня 2023 року родина востаннє говорила з Дмитром. Під час тієї розмови він сказав: «Хлопці, слухайтеся маму». Невдовзі вони отримали страшну звістку: тата більше немає.

У березні 2024 року мама хлопців Ганна дізналася про Благодійний Фонд «Діти Героїв» та подала заявку на допомогу.

Відтоді Фонд підтримує Володимира та Дмитра у різних сферах життя. Хлопці отримали медичну допомогу, зокрема можливість пройти дороговартісні обстеження, консультації спеціалістів, необхідне лікування та тривалий курс неврологічної і психіатричної терапії. Важливою частиною підтримки також стала психологічна допомога.

Крім того, Фонд допоміг братам із навчанням. Володимир і Дмитро відвідували додаткові заняття з англійської мови, математики та української мови. Завдяки цьому вони стали впевненішими в собі та покращили успішність у школі.

Родина також отримала гуманітарну допомогу: одяг, продукти, засоби гігієни, гаджети для навчання та зарядну станцію.

Одним із найзворушливіших моментів для хлопців стали дзвінки від сімейного помічника у день народження.

«Уже два роки поспіль наш сімейний помічник телефонує хлопцям зранку, щоб привітати їх із днем народження. Вони мріяли, щоб їх привітав хтось іще, окрім мене. Це було настільки зворушливо, що я не могла стримати сліз», – ділиться Ганна.

Сьогодні Володимир і Дмитро разом із мамою поступово адаптуються до життя після втрати батька, і Фонд підтримує їх на цьому шляху.

«Благодійний Фонд “Діти Героїв” – це світло для дітей, які пережили невимовну втрату. У найтемніші моменти вони простягають руку підтримки й дарують не просто допомогу, а надію. Їхня турбота – глибока, щира й постійна. Вони не замінюють батьків, але допомагають дітям знову повірити в добро, у людей і в те, що майбутнє може бути світлим. Це Фонд із великим серцем, який змінює долі».

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!