Миколай та Володимир
Підтримати

Потреби родини

  • Комп'ютер
  • Кошти на оренду житла та купівлю меблів

Миколай та Володимир

Хлопці родом з Маріуполя. Вони вже пережили війну, бомбардування та авіаудари. Коли сім’я рятувалася від вибухів – їхнього батька застрелили російські військові. 26 днів хлопці сиділи у підвалі без води, світла та тепла, виготовляючи лампадки з олії та вати. Мати на вогнищі готувала їжу, Миколай з Володимиром – рубали дрова. Кожного дня всі разом сідали молитися – під час кожного вибуху благали Бога, щоб Він врятував їх. Хлопці записували на папері свої бажання, які вони повинні виконати після завершення війни. Одного разу в будинок, у підвалі якого вони переховувалися, прилетів снаряд. Внаслідок пожежі сім’я змушена була шукати інший прихисток. Кажуть, що вижили дивом, а їх рідне місто стало величезним суцільним цвинтарем.

Фонд допоміг:

  • Володимир займається на курсах з математики
  • Обоє хлопців вивчають мови на платформі Preply
  • Діти отримали грошовий подарунок до Нового року, психологічну допомогу, взуття від Інтертоп, компенсацію за зимовий одяг та взуття

Потреби родини

  • Комп'ютер
  • Кошти на оренду житла та купівлю меблів

Фонд допоміг:

  • Володимир займається на курсах з математики
  • Обоє хлопців вивчають мови на платформі Preply
  • Діти отримали грошовий подарунок до Нового року, психологічну допомогу, взуття від Інтертоп, компенсацію за зимовий одяг та взуття

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!