Миколай та Володимир

Хлопці родом з Маріуполя. Вони вже пережили війну, бомбардування та авіаудари. Коли сім’я рятувалася від вибухів – їхнього батька застрелили російські військові. 26 днів хлопці сиділи у підвалі без води, світла та тепла, виготовляючи лампадки з олії та вати. Мати на вогнищі готувала їжу, Миколай з Володимиром – рубали дрова. Кожного дня всі разом сідали молитися – під час кожного вибуху благали Бога, щоб Він врятував їх. Хлопці записували на папері свої бажання, які вони повинні виконати після завершення війни. Одного разу в будинок, у підвалі якого вони переховувалися, прилетів снаряд. Внаслідок пожежі сім’я змушена була шукати інший прихисток. Кажуть, що вижили дивом, а їх рідне місто стало величезним суцільним цвинтарем.