maksym-960
Цій дитині виповнилося 18, і її подорож із нами завершилася. Дозвольте нам підтримувати більше дітей до повноліття.

Максим

Максимові довелося подорослішати швидше, ніж хотілося б, адже війна забрала його батька. 

За роки, що минули без тата поруч, сталося багато подій, але найбільше Максим відчуває його відсутність зараз. Хлопець зрозумів, що не всі сусіди доброзичливі і що світ не такий простий, як здавалося раніше.

З татом у нього були хороші стосунки. Єдине, про що шкодує Максим, – що проводив із ним замало часу і не перейняв усього, чому батько хотів навчити. 

Зараз Максим працює, готується отримати водійське посвідчення та навчається. Серед його досягнень – високі результати в навчанні, які дозволили знову отримувати стипендію, а також успішно складена теорія в МРЕО.

Хлопець каже, що велику роль у його житті відіграла підтримка БФ «Діти Героїв». Вона допомагала як у навчанні, так і в повсякденному житті. Максим завжди з радістю приймав допомогу. Для нього вона була знаком того, що є небайдужі люди, яким важливі його історія та доля.

«Коли втрачаєш близьку людину, спочатку дуже важко, але з часом залишаються лише теплі спогади. Кажуть, що час лікує, але насправді ми просто вчимося жити далі. Головне – пам’ятати тих, кого втратили», – каже Максим. І додає: «Не тримайте образ на рідних. Помиріться, поки є час, бо життя може змінитися в одну мить. Обійміть своїх близьких уже сьогодні».

Will you close this window or give children hope?
Start changing lives today – become a monthly supporter.
Less than 1% of visitors join monthly giving
Will you help us provide long-term support to 16,000+ children?

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!