Дмитро (2)
Підтримати

Потреби родини

  • Ноутбук
  • Сімейний відпочинок

Дмитро

Батько Дмитра був військовим Збройних Сил України. Коли почалася війна він мужньо боронив країну в Маріуполі. Під час бойового зіткнення тато Дмитра героїчно загинув на полі бою від обстрілів ворога. Хлопчик так чекав татка на свій день народження, та й досі чекає, живе з надією у серці, що він повернеться додому. Найбільше Дмитро мріє поїхати на море усією родиною.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала від фонду психологічні та юридичні консультації, а також компенсацію за купівлю теплого одягу
  • Фонд надав родині теплу ковдру, павербанк, дитяче взуття від Інтерпоту та забезпечив дровами для опалення будинку
  • Завдяки партнеру від 1K Project родина отримала кошти у сумі 1000$ та грошову допомогу від Фонду ім. Климентія Шептицького
  • Дитина отримала смартфон, планшет, канцтовари для школи, а також омріяний новорічний подарунок

Потреби родини

  • Ноутбук
  • Сімейний відпочинок

Фонд допоміг:

  • Родина отримала від фонду психологічні та юридичні консультації, а також компенсацію за купівлю теплого одягу
  • Фонд надав родині теплу ковдру, павербанк, дитяче взуття від Інтерпоту та забезпечив дровами для опалення будинку
  • Завдяки партнеру від 1K Project родина отримала кошти у сумі 1000$ та грошову допомогу від Фонду ім. Климентія Шептицького
  • Дитина отримала смартфон, планшет, канцтовари для школи, а також омріяний новорічний подарунок

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!