Bogdan
Підтримати

Потреби родини:

  • Ноутбук

Богдан

Богдан народився на Харківщині у м. Балаклія. Хлопчик зростав у повноцінній сім’ї разом з татом, мамою та бабусею. У Богдана є неабиякий талант до малювання, тому в своєму рідному місті він відвідував художню школу аж поки в країні не розпочалася жахлива війна. Його тато перебував у лавах ЗСУ. З перших днів війни чоловік захищав на фронті рідну землю. Через постійні обстріли Богдан зі своєю мамою переїхали жити в інше місто. Там вони дізналися, що батько Богдана загинув. Хлопчик довго не міг вірити в цю страшну звістку. Після цього його настрій став дуже мінливим, а жага до активного життя з кожним днем згасала. Завдяки фонду Богдан разом з мамою почали займатися з психологом, що допомагає їм повернутися до звичного життя. Хлопчик мріє про своє щасливе майбутнє та перемогу України. Прагне розвиватися та бути гідним громадянином своєї незалежної України.

Фонд допоміг:

  • Благодійний фонд "Діти Героїв" надав родині юридичну допомогу, щоб мати Богдана змогла отримати необхідну державну підтримку
  • Завдяки фонду хлопець разом з мамою почали займатися з психологом, що допомагає їм повернутися до звичного життя.

Потреби родини:

  • Ноутбук

Фонд допоміг:

  • Благодійний фонд "Діти Героїв" надав родині юридичну допомогу, щоб мати Богдана змогла отримати необхідну державну підтримку
  • Завдяки фонду хлопець разом з мамою почали займатися з психологом, що допомагає їм повернутися до звичного життя.

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!