Потреби родини:

  • Олексійко захоплюється тваринами, хоче відвідати зоопарк в Угорщині та мріє про гарний велосипед для катання.

Олексій

До війни Олексій проживав в Івано-Франківську. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення його життя кардинально змінилося, як і в більшості українців. Його батько був поліцейським підрозділу КОРД. Чоловік в перші дні війни став на захист Батьківщини: він брав участь у боях з ворогами на Київщині, Сумщині, Харківщині та Запоріжжі. Коли Олексію мало виповнитися 5 років, він на свій день народження мріяв зустрітися зі своїм батьком та почути від нього вітання, але не судилося. За день до свята батько Олександра загинув на полі бою. В такому ранньому віці хлопчику довелося стати дорослим. Тепер він знає, якою є ціна нашої свободи, а його мрії про мир і щасливе майбутнє для України переплітаються з пам’яттю про його героїчного батька.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала аптечку від фармацевтичної компанії “Тева”
  • Фонд надіслав родині канцтовари та одяг

Потреби родини:

  • Олексійко захоплюється тваринами, хоче відвідати зоопарк в Угорщині та мріє про гарний велосипед для катання.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала аптечку від фармацевтичної компанії “Тева”
  • Фонд надіслав родині канцтовари та одяг

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!