Потреби родини:

  • Футбольна форма та інвентар для того, щоб хлопчик міг професійно займатися футболом

Тимур

З початком повномасштабної війни батьки Тимура стали на захист Батьківщини. Мама хлопчика приєдналася до військових медиків, а тато став військовим командиром. Тимур залишився з бабусею на Черкащині. 

Під час виконання бойового завдання сталося непоправне — тато Тимура загинув, а мати хлопчика стала свідком трагедії. Ця втрата стала важким ударом для родини, яка в одну мить втратила найдорожче.  

Тепер родина вчиться жити без дорогого чоловіка та люблячого батька. Маленький Тимур мріє стати футболістом, адже саме тато навчив хлопчика грати у футбол. Хлопчик вірить, що коли він грає у футбол, тато спостерігає за ним з небес і посміхається.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала аптечки від Тева, павербанк, світильник та гігієнічний набір
  • Тимур отримав від Фонду взуття
  • Тимуру забезпечили медичне страхування

Потреби родини:

  • Футбольна форма та інвентар для того, щоб хлопчик міг професійно займатися футболом

Фонд допоміг:

  • Родина отримала аптечки від Тева, павербанк, світильник та гігієнічний набір
  • Тимур отримав від Фонду взуття
  • Тимуру забезпечили медичне страхування

Як зберегти баланс між війною та життям?

Залиште свій email та отримайте наш посібник про work-war-life balance

Learn More About Children's Grief:
A Free Checklist

Leave your email and get expert strategies to support your children’s emotional well-being

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!