Святослав (2)
Підтримати

Потреби родини

  • Матеріальна допомога на комунальні послуги та розвиток дитини

Святослав

У селі Левковичі на Чернігівщині окупанти з’явились ще у перший день війни. Жителі села кожну хвилину бачили проїзжаючі повз ворожі танки, БТРи та артилерійські установки. Це змусило найсміливіших чоловіків села почати готувати «коктейлі Молотова», аби захистити свої домівки та родини. Серед них був і тато семирічного Святослава. За декілька днів батько хлопчика був жорстоко убитий російськими військовими. Тіло свого чоловіка знайшла мама Святослава. Ховати його їй також довелось самостійно, під постійними обстрілами ворожої техніки.

Фонд допоміг:

  • Родина отримала першочергову фінансову допомогу та психологічну підтримку
  • Фонд надав сім'ї канцтовари, взуття, ноутбук, павербанк, світильник та обігрівач
  • Родина отримала компенсацію за купівлю осіннього одягу та сертифікати від магазинів "Гарна мама" та "Інтертоп"
  • Хлопець займається на освітніх платформах Preply та Lala English

Потреби родини

  • Матеріальна допомога на комунальні послуги та розвиток дитини

Фонд допоміг:

  • Родина отримала першочергову фінансову допомогу та психологічну підтримку
  • Фонд надав сім'ї канцтовари, взуття, ноутбук, павербанк, світильник та обігрівач
  • Родина отримала компенсацію за купівлю осіннього одягу та сертифікати від магазинів "Гарна мама" та "Інтертоп"
  • Хлопець займається на освітніх платформах Preply та Lala English

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!