kira
Цій дитині виповнилося 18, і її подорож із нами завершилася. Дозвольте нам підтримувати більше дітей до повноліття.

Кіра

Війна глибоко вплинула на життя Кіри та її родини – як і на долі мільйонів українців. Вона каже, що війна навчила її цінувати кожну мить і не тримати образ: «Сварки та непорозуміння варто відкладати, бо ніхто не знає, що станеться завтра чи навіть сьогодні вночі». Саме це, за словами Кіри, і стало головною зміною у її світосприйнятті.

Кіра втратила свого тата – Сергія Олексійовича Міщенка, який 1 березня 2022 року пішов добровольцем захищати Україну. Він був щирою, доброю та надзвичайно цікавою людиною, справжнім патріотом, який любив читати історичні книги. За свій героїзм він став повним кавалером ордену «За мужність» і отримав нагороду «Хрест бойових заслуг». Посмертно Сергія Міщенка відзначено орденом Героя України «Золота Зірка».

Кіра згадує: «У нас були дуже теплі й довірливі стосунки. Ми могли говорити про все на світі».

Сьогодні Кіра навчається на третьому курсі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та паралельно працює. Вона любить читати книги в жанрі dark fantasy, а також займається прикладним мистецтвом – творчість залишається її способом самовираження й натхнення.

«Не маю якихось вражаючих досягнень – просто досягла того, чого хотіла сама», – усміхається Кіра.

Для дівчини важливою стала допомога від БФ «Діти Героїв». Вона отримувала не лише матеріальну, а й психологічну підтримку, брала участь у вебінарах і курсах, а також здобула цінний досвід, ставши учасницею телешоу. «Вплив від Фонду – суто позитивний», – каже Кіра.

Завершуючи, вона ділиться словами підтримки для інших дітей:

«Ніколи не здавайтесь, навіть якщо здається, що далі нічого немає. Безвихідних ситуацій не існує».

Родина Найдухів

табір «Воловець» у Карпатах

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій пішов добровольцем на фронт. На жаль, чоловік загинув під Бахмутом. Ця трагедія стала справжнім ударом для його дружини Галини та двох донечок — 13-річної Таїсії та 11-річної Іринки. Емоційний стан донечок був вкрай нестабільним: вони закрились в собі.

Від фонду «Діти Героїв» сімʼя Найдухів отримала можливість поїхати до табору «Воловець» у Карпатах. Це табір психоемоційної стабілізації для сімей, що постраждали від війни. З перших днів у таборі розпочались позитивні зміни. Вони ходили в гори, малювали, співали, купалися в чанах. Галина каже, що вона вперше після трагедії добре спала. А дівчата, які категорично відмовлялись йти до психолога, після табору самі висловили бажання розпочати роботу з фахівцем!