Привіт, це я Aндрій

Андрій активний та дуже розумний хлопчик, любить гратись із друзями і розфарбовувати малюнки. Як каже Андрійко, війна забрала у нього половинку сердечка… його тата. Через постійні обстріли, гучні звуки винищувачів і важкої артилерії мама хлопчика виїхала разом з ним з Київської області. Тато Андрія вирішив залишитися доглядати за будинком і господарством. 12 березня у власному дворі його жорстоко розстріляли російські солдати. Він був закатований, зі зв’язаними руками та великою кількістю поранень.